найвищий ступінь

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.
Р.
Д.
З.
Ор.
М.
Кл.

на·й-ви́-щи·й сту́-пінь

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група, дієслівна група.

Вимова[ред.]

  • МФА: одн. [nɑ̽i̯ˈwɪʃʧɪi̯ ˈstupʲinʲ], мн. [nɑ̽i̯ˈwɪʃʧʲi ˈstupɛ̝nʲi]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. грам. ступінь порівняння, який називає максимально виявлену ознаку предмета, якою той виділяється з-поміж інших предметів
    ◆ Найвищий ступінь прикметників твориться додаванням префікса най- до форми вищого ступеня: біліший > найбіліший, прозоріший > найпрозоріший, складніший > найскладніший. З підручника
    1. прикметник або прислівник у цьому ступені
      ◆ Прагнення розширити межі пізнання завжди було чи не найдійовішим (найвищий ступінь) чинником людського прогресу. Олесь Гончар
  2. у порівняннях виражає найвищу міру ознаки предмета чи явища порівняно з такою ж ознакою в інших предметах
    ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. апогей; вершина; вища точка; кульмінаційний пункт;
    гіпербола, перебільшення;
    чудовий зразок (якості, тощо)

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Етимологія[ред.]

див. найвищий і ступінь.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]