наперсткар
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | наперстка́р | наперсткарі́ |
| Р. | наперсткаря́ | наперсткарі́в |
| Д. | наперсткарю́ наперстка́ре́ві |
наперсткаря́м |
| З. | наперсткар | наперсткарі́в |
| Ор. | наперсткаре́м | наперсткаря́ми |
| М. | наперсткарі́ наперсткарю́ |
наперсткаря́х |
| Кл. | наперстка́рю* | наперсткарі́* |
на-перст-ка́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -наперстк-; суфікс: -ар.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- організатор азартної гри, де кулька чи інша річ схована між [як правило] трома наперстками чи схожим ковпачком, в якій належить вгадати розташування кульки. ◆ Вчора ти ким був? Дрібним шахраєм чи зеком, стукачем чи недоучкою, баригою з базару, чи наперсткарем. А сьогодні?
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |