новизна
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | новизна́ | — |
Р. | новизни́ | — |
Д. | новизні́ | — |
З. | новизну́ | — |
Ор. | новизно́ю | — |
М. | новизні́ | — |
Кл. | новизно́* | — |
но-ви-зна
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -нов-; суфікс: -изн; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [nɔu̯eˈznɑ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [новиезна]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- властивість і якість за знач. новий. немає прикладів застосування. ◆
- усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули і т. ін., що було невідомим, непізнаним. немає прикладів застосування. ◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
властивість і якість. | |
усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули і т. ін., що було невідомим, непізнаним | |