олениця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | олени́ця | олени́ці |
| Р. | олени́ці | олени́ць |
| Д. | олени́ці | олени́цям |
| З. | олени́цю | олени́ць |
| Ор. | олени́цею | олени́цями |
| М. | олени́ці | олени́цях |
| Кл. | олени́цю | олени́ці |
о-ле-ни́-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -олен-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- самка оленя. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |