Перейти до вмісту

оповісти

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

оповісти (дієслово)

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  мин. майб. наказ.
Я опові́в опові́м
Ти опові́в
оповіла́
оповіси́ *опові́(д)ж
Він
вона
воно
опові́в
оповіла́
оповіло́
опові́сть
Ми оповіли́ оповімо́ *опові́(д)жмо
Ви оповіли́ оповісте́ *опові́(д)жте
Вони оповіли́ оповідя́ть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. опові́(д)жений
Дієприсл. опові́вши
Безособова форма

о-по-ві́-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: о-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. повідати, розказати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від повісти із префіксом о-.

Переклад

[ред.]
Список перекладів

оповісти (іменник)

[ред.]

о-по-віс-ти́

  • форма родового відмінка однини іменника оповість◆ Жадної оповісти нема , «Словарь української мови»


о-по-віс-ти́

  • форма кличного відмінка множини іменника оповість ◆ немає прикладів застосування.

Джерела

[ред.]