Українська

о-по-зи-ти́в-ність

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: о-; корінь: -позитив-; суфікси: -н -ість.

лінгв. абстр. ім. від опозитивний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ілюстративним свідченням опозитивності граматичного устрою згаданих лінгвістичних комплексів є факт рольового домінування в напіваналітичній італійській та аналітичній англійській мовах гетерогенних за лексико-граматичними і структурними параметрами прислівникових хрононімних компонентів над цілісними лексемами. Грачова А. В., «Темпоральні прислівники в різносистемних мовах: структура, семантика, функції (на м-лі англійської,італійської, української мов», 2019 Джерело — https://pdpu.edu.ua/doc/vr/2019/grachova/dis.pdf.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: оппозитивность ^(ru) жін.

опозитивність