орація
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ора́ція | ора́ції |
| Р. | ора́ції | ора́цій |
| Д. | ора́ції | ора́ціям |
| З. | ора́цію | ора́ції |
| Ор. | ора́цією | ора́ціями |
| М. | ора́ції | ора́ціях |
| Кл. | ора́ціє* | ора́ції* |
о-ра́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- урочиста промова, виголошувана з якого-небудь приводу. ◆ Ну що, панове! Чув я вашу довгу орацію. Іван Франко
- жарт. довгий монолог. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |