падлючити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | падлю́чу | падлю́чив падлю́чила | падлю́чеитиму | — |
| Ти | падлю́чиш | падлю́чив падлю́чила | падлю́читимеш | падлю́чи |
| Він Вона Воно |
падлю́чить | падлю́чив падлю́чила падлю́чило | падлю́читиме | — |
| Ми | падлю́чим ( -имо) | падлю́чили | падлю́читимем(о) | падлю́чмо |
| Ви | падлю́чите | падлю́чили | падлю́чіте | |
| Вони | падлю́чть | падлю́чили | падлю́читимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | падлю́чеачи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | падлю́чивши | |||
| Безособова форма | — | |||
падлючити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна
Корінь: -падлюч-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА : [pɐˈdʲlʲut͡ʃete] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- недок. вульг. поводити, тримати себе підло, як падло. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |