пасив

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. паси́в паси́ви
Р. паси́ву паси́вів
Д. паси́вові
паси́ву
паси́вам
З. паси́в паси́ви
Ор. паси́вом паси́вами
М. на/у паси́ві на/у паси́вах
Кл. паси́ву* паси́ви*

па-си́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пасив-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Менш ініціативна, менш діяльна частина колективу, суспільства.
  2. фін. сукупність боргів і зобов'язань підприємства, установи. ◆ Пасив банку. ◆ Підрахувати пасив.
    ек., бухг.
    • часто у мн. одна зі сторін бухгалтерського балансу (права), що характеризує джерела формування, надходжень коштів підприємств, організацій, фірм за їх складом, цільовим призначенням і розміщенням.
    • сукупність заборгованостей та невиконаних зобов'язань підприємства. ◆ Пасиви поділяються на поточні зобов'язання, довгострокові борги та довгострокові зобов'язання.
    • перевищення витрат над надходженнями.
    • дефіцит платіжного балансу державного бюджету.
  3. лінгв. категоріальна форма стану, що утворюється за допомогою частки -ся, приєднуваної до дієслів дійсного стану, і вказує на таке відношення, коли реальний об'єкт дії виступає в реченні як підмет, а реальний суб'єкт (виконавець дії) виступає як додаток в орудному відмінку без прийменника. ◆ Пасив (або пасивний стан) — показує, що об'єкт «зазнає» якої-небудь дії («Лист пишеться мною.»); також може позначати й результат такої дії («Лист написаний мною»).
  4. перен. те, що становить негативну сторону будь-якого явища, справи.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

  1. Актив.

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Запозичения з латинської мови; лат. passīvus — «недіяльний; той, що зазнає чогось»; походить від patior «терплю, зазнаю», спорідненого з гр. πήμα «нещастя, страждання», πηρός ««паралізований, сліпий». — CIC² 629; Kopaliński 728; Holub-Lyer 361; РЧДБЕ 540; Вујаклија 690; Walde-Hofm. 1-264. — Пор. пасія.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
українська У Вікіпедії є стаття