переповісти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

переповісти (дієслово)[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я перепові́в перепові́м
Ти перепові́в
переповіла́
переповіси́ *перепові́(д)ж
Він
вона
воно
перепові́в
переповіла́
переповіло́
перепові́сть
Ми переповіли́ переповімо́ *перепові́(д)жмо
Ви переповіли́ переповісте́ *перепові́(д)жте
Вони переповіли́ переповідя́ть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. перепові́(д)жений
Дієприсл. перепові́вши

пере-по-ві́-сти́

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: пере-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: [pɛ̝rɛ̝po'vistɪ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. перех. переказувати своїми словами почуте або прочитане. ◆ Мовчун…, як річ бійця переповів, пахикнув димом. Андрій Малишко
  2. перех. і неперех. говорити, розповідати про щось. ◆ Анатоль переповів йому, чого хотіла делегація. Яків Качура ◆ Коли Сашко вже відкрив був рота, щоб заговорити, він раптом констатував, що не вміє переповісти того, що сам бачив. Юрій Смолич
  3. перех. розповідати знову, ще раз повторювати. ◆ Микола переповів ще раз почуте від батька. Володимир Гжицький

Синоніми[ред.]

  1. переказати, сказати, розповісти

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом пере-.

Переклад[ред.]

переповісти (іменник)[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Корінь: -віст-.

Вимова[ред.]

МФА: [pɛ̝'repovistɪ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. род. в. від переповість. ◆ немає прикладів застосування.

Джерела[ред.]