повновласть
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | повновласть | — |
| Р. | повновласті | — |
| Д. | повновласті | — |
| З. | повновласть | — |
| Ор. | повновластю | — |
| М. | повновласті | — |
| Кл. | повновласте* | — |
пов-но-вла́сть
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
род. відм.: повновластей
Корінь: -повн-; інтерфікс: -о-; корінь: -власть-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що повноваження. ◆ З Вашингтону повідомляють, що група демократичних членів конгресу обмірковує поправку до закона про допомогу Британії з обмеженням повновластей президента. «Народна воля», 1941 Джерело — uvan.org/uploads/narodna-volia/1941/Narodna-vola-1941-010.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |