повновласть

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. повновласть  —
Р. повновласті  —
Д. повновласті  —
З. повновласть  —
Ор. повновластю  —
М. повновласті  —
Кл. повновласте*  —

пов-но-вла́сть

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

род. відм.: повновластей

Корінь: -повн-; інтерфікс: -о-; корінь: -власть-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що повноваження. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ З Вашингтону повідомля­ють, що група демократичних членів конгресу обмірковує поправку до закона про допомогу Британії з обмеженням повновластей президента. «Народна воля», 1941 Джерело — uvan.org/uploads/narodna-volia/1941/Narodna-vola-1941-010.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]