поголовувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я поголову́ю поголовува́в поголовува́тиму  —
Ти поголову́єш поголовува́в
поголовува́ла
поголовува́тимеш поголову́й
Він
Вона
Воно
поголову́є поголовува́в
поголовува́ла
поголовува́ло
поголовува́тиме  —
Ми поголову́єм(о) поголовува́ли поголовува́тимем(о) поголову́ймо
Ви поголову́єте поголовува́ли поголову́йте
Вони поголову́ють поголовува́ли поголовува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. поголову́ючи
Дієприсл. мин. ч. поголовува́вши
Безособова форма поголовува́но

поголовувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: по-; корінь: -голов-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. побути якийсь час головою. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Після війни Степан Потішук устиг поголовувати у місцевому колгоспі. Джерело — http://volga.lutsk.ua/img/pdf/20170601.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]