полтавець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	полтавець	полтавці	полтавці
Р.	полтавця	полтавців	полтавців
Д.	полтавцю полтавцеві	полтавцям	—
З.	полтавця	полтавців	полтавці
Ор.	полтавцем	полтавцями	—
М.	полтавці полтавцеві полтавцю	полтавцях	—
Кл.	полтавцю	полтавці	—

пол-та-вець

Іменник, істота, чоловічий рід (парадигма відмінювання 13мм О Є; тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -полтав-; суфікс: -ець.

Вимова

• • МФА: одн. [pɔltɐu̯et͡sʲ], мн. [pɔltɐu̯t͡sʲi]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. житель Полтави. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів