поліфонія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | поліфо́нія | поліфо́нії |
| Р. | поліфо́нії | поліфо́ній |
| Д. | поліфо́нії | поліфо́ніям |
| З. | поліфо́нію | поліфо́нії |
| Ор. | поліфо́нією | поліфо́ніями |
| М. | поліфо́нії | поліфо́ніях |
| Кл. | поліфо́ніє* | поліфо́нії* |
по-лі-фо́-ні-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій
- перен. різноманіття гармонічно взаємопов'язаних явищ ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: поліфоніст, поліфонічність, поліфонізм
- прикметники: поліфонічний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |