Українська

поминати I

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	помина́ю	помина́в помина́ла	помина́тиму	—
Ти	помина́єш	помина́в помина́ла	помина́тимеш	помина́й
Він Вона Воно	помина́є	помина́в помина́ла помина́ло	помина́тиме	—
Ми	помина́єм(о)	помина́ли	помина́тимем(о)	помина́ймо
Ви	помина́єте	помина́ли		помина́йте
Вони	помина́ють	помина́ли	помина́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	помина́ючи
Дієприсл. мин. ч.	помина́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

по-ми-на́-ти

Префікс: по-; корінь: -мин-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ясно, що сам, але це геройство у вас швидко зникне, помине

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів