починати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я почина́ю почина́в
почина́ла
почина́тиму  —
Ти почина́єш почина́в
почина́ла
почина́тимеш почина́й
Він
Вона
Воно
почина́є почина́в
почина́ла
почина́ло
почина́тиме  —
Ми почина́єм(о) почина́ли почина́тимем(о) почина́ймо
Ви почина́єте почина́ли почина́йте
Вони почина́ють почина́ли почина́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. почина́ючи
Дієприсл. мин. ч. почина́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

по-чи-на́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — поча́ти.

Корінь: -по--; суфікс: -чин-; закінчення: --а; частка: -+ти

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. приступати до будь-якої дії, заняття. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]