пренумерувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	пренумеру́ю	пренумерува́в	пренумерува́тиму	—
Ти	пренумеру́єш	пренумерува́в пренумерува́ла	пренумерува́тимеш	пренумеру́й
Він Вона Воно	пренумеру́є	пренумерува́в пренумерува́ла пренумерува́ло	пренумерува́тиме	—
Ми	пренумеру́єм(о)	пренумерува́ли	пренумерува́тимем(о)	пренумеру́ймо
Ви	пренумеру́єте	пренумерува́ли		пренумеру́йте
Вони	пренумеру́ють	пренумерува́ли	пренумерува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	пренумеру́ючи
Дієприсл. мин. ч.	пренумерува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	пренумеро́ваний
Безособова форма	пренумеро́вано

пре-ну-ме-ру-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: пре-; корінь: -нумер-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [prenʊmerʊˈu̯ɑte]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що передплатити. ◆ Тому кожний юнацький виховник і кожна юнацька виховниця повинні пренумерувати й докладно прочитувати «Юнака». Джерело — http://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/1965_2.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)