приголубитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	приголу́блюся	приголуби́вся	приголуби́тимуся	—
Ти	приголуби́шся	приголуби́вся приголуби́лася	приголуби́тимешся	приголу́бся
Він Вона Воно	приголуби́ться	приголуби́вся приголуби́лася приголуби́лося	приголуби́тиметься	—
Ми	приголуби́м(о)ся	приголуби́лися	приголуби́тимем(о)ся	приголу́бмося
Ви	приголуби́теся	приголуби́лися		приголу́бтеся
Вони	приголу́бляться	приголуби́лися	приголуби́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.	–
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	приголу́блячися
Дієприсл. мин. ч.	приголуби́вшися
Безособова форма	—

приголубитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: при-; корінь: -голуб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ От і рідесенький туманець пав на річеньку, мов шарубок приголубивсь до дївчиноньки, і yкупі з нею побігли ховатись меж крутими берегами. Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Tvory Hryhoryi a Kvitky-Osnovi a nenka 1911

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: приголубитися