Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	придипло́млюся (-сь)	придипло́мився (-сь)	придипло́млюся (-сь)	—
Ти	придипло́мишся (-сь)	придипло́мився (-сь) придипло́милася (-сь)	придипло́мишся (-сь)	придипло́мся
Він Вона Воно	придипло́миться (-сь)	придипло́мився (-сь) придипло́милася (-сь) придипло́милося (-сь)	придипло́миться (-сь)	—
Ми	придипло́мим(о)ся (-имсь)	придипло́милися (-сь)	придипло́мим(о)ся (-мсь)	придипло́ммося (-мось)
Ви	придипло́митеся (-сь)	придипло́милися (-сь)		придипло́мтеся (-сь)
Вони	придипло́мляться	придипло́милися (-сь)	придипло́мляться	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	придипло́мившись
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

придипломитися (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: при-; корінь: -диплом-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

розм. стати володільцем диплома. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ У 1974 році заочник Богдан Чепурко після успішної втечі від КГБ зі стаціонару захистив дипломну за творчістю Михайла Коцюбинського (керівник – Іван Денисюк) і до свого 25-ліття став дипломованим спеціалістом. 1975 року придипломилась і дружина. Джерело — КіЖ, №5, 2020.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Українська[ред.]