придипломитися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я придипло́млюся (-сь) придипло́мився (-сь) придипло́млюся (-сь)  —
Ти придипло́мишся (-сь) придипло́мився (-сь)
придипло́милася (-сь)
придипло́мишся (-сь) придипло́мся
Він
Вона
Воно
придипло́миться (-сь) придипло́мився (-сь)
придипло́милася (-сь)
придипло́милося (-сь)
придипло́миться (-сь)  —
Ми придипло́мим(о)ся (-имсь) придипло́милися (-сь) придипло́мим(о)ся (-мсь) придипло́ммося (-мось)
Ви придипло́митеся (-сь) придипло́милися (-сь) придипло́мтеся (-сь)
Вони придипло́мляться придипло́милися (-сь) придипло́мляться  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. придипло́мившись
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

придипломитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Префікс: при-; корінь: -диплом-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. стати володільцем диплома. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У 1974 році заочник Богдан Чепурко після успішної втечі від КГБ зі стаціонару захистив дипломну за творчістю Михайла Коцюбинського (керівник – Іван Денисюк) і до свого 25-ліття став дипломованим спеціалістом. 1975 року придипломилась і дружина. Джерело — КіЖ, №5, 2020.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]