призвідець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | призві́дець | призві́дці |
Р. | призві́дця | призві́дців |
Д. | призві́дцю призві́дцеві |
призві́дцям |
З. | призві́дця | призві́дців |
Ор. | призві́дцем | призві́дцями |
М. | призві́дці призві́дцеві призві́дцю |
призві́дцях |
Кл. | призві́дцю | призві́дці |
при-зві́-дець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: при-з-; корінь: -від-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: [preˈzʲʋʲidet͡sʲ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто зачинає, організує що-небудь. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- той, хто спричиняє що-небудь. [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- винуватець чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ призві́дник
- ↑ жарг., англ. пушер
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
той, хто зачинає, організує що-небудь | |
|
той, хто спричиняє що-небудь | |
винуватець чого-небудь | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*a
- Українські слова з префіксом при-
- Українські слова з префіксом з-
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 10 букв/uk
- Належить категоризувати/uk