призвідець
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | призві́дець | призві́дці |
Р. | призві́дця | призві́дців |
Д. | призві́дцю призві́дцеві |
призві́дцям |
З. | призві́дця | призві́дців |
Ор. | призві́дцем | призві́дцями |
М. | призві́дці призві́дцеві призві́дцю |
призві́дцях |
Кл. | призві́дцю | призві́дці |
при-зві́-дець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: при-з-; корінь: -від-; суфікс: -ець.
Вимова
[ред.]- МФА: [preˈzʲʋʲidet͡sʲ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- той, хто зачинає, організує що-небудь. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- той, хто спричиняє що-небудь. [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- винуватець чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ призві́дник
- ↑ жарг., англ. пушер
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]той, хто зачинає, організує що-небудь | |
|
той, хто спричиняє що-небудь | |
винуватець чого-небудь | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*a
- Українські слова з префіксом при-
- Українські слова з префіксом з-
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s
- Слова з 10 букв/uk
- Належить категоризувати/uk