прийменник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. прийме́нник прийме́нники
Р. прийме́нника прийме́нників
Д. прийме́нникові
прийме́ннику
прийме́нникам
З. прийме́нник прийме́нники
Ор. прийме́нником прийме́нниками
М. на/у прийме́ннику на/у прийме́нниках
Кл. прийме́ннику* прийме́нники*

при-йме́н-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -иймен-; суфікс: -нник-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. незмінне службове слово, що вказує на відношення керованого іменника, а також займенника і числівника до керуючого слова. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі. форми:
  • іменники:
  • прикметники: прийменниковий
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]