причинець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | причи́нець | причи́нці |
Р. | причи́нця | причи́нців |
Д. | причи́нцю причи́нцеві |
причи́нцям |
З. | причи́нця | причи́нців |
Ор. | причи́нцем | причи́нцями |
М. | причи́нці причи́нцеві причи́нцю |
причи́нцях |
Кл. | причи́нцю | причи́нці |
при-чи́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -чин-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: [preˈt͡ʃɪnet͡sʲ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- винуватець, призвідник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*a
- Українські слова з префіксом при-
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 9 букв/uk
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Винуватці/uk
- Призвідці/uk
- Причиновість/uk