провакувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я провакую провакува́в провакува́тиму  —
Ти провакуєш провакува́в
провакува́ла
провакува́тимеш провакуй
Він
Вона
Воно
провакує провакува́в
провакува́ла
провакува́ло
провакува́тиме  —
Ми провакуєм(о) провакува́ли провакува́тимем(о) провакуймо
Ви провакуєте провакува́ли провакуйте
Вони провакують провакува́ли провакува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. провакуючи
Дієприсл. мин. ч. провакува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. провако́ваний
Безособова форма провако́вано

про-ва-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: про-; корінь: -вак-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що змарнувати час. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]