провіряти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я провіря́ю провіря́в провіря́тиму  —
Ти провіря́єш провіря́в
провіря́ла
провіря́тимеш провіря́й
Він
Вона
Воно
провіря́є провіря́в
провіря́ла
провіря́ло
провіря́тиме  —
Ми провіря́єм(о) провіря́ли провіря́тимем(о) провіря́ймо
Ви провіря́єте провіря́ли провіря́йте
Вони провіря́ють провіря́ли провіря́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. провіря́вши
Безособова форма [[{{{3}}}но]]

про-ві-ря́-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 1a.

Префікс: про-; корінь: -вір-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]