провіряти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	провіря́ю	провіря́в провіря́ла	провіря́тиму	—
Ти	провіря́єш	провіря́в провіря́ла	провіря́тимеш	провіря́й
Він Вона Воно	провіря́є	провіря́в провіря́ла провіря́ло	провіря́тиме	—
Ми	провіря́єм(о)	провіря́ли	провіря́тимем(о)	провіря́ймо
Ви	провіря́єте	провіря́ли		провіря́йте
Вони	провіря́ють	провіря́ли	провіря́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	провіря́ючи
Дієприсл. мин. ч.	провіря́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

про-ві-ря́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: про-; корінь: -вір-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: verify (en)