проповісти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я пропові́в пропові́м
Ти пропові́в
проповіла́
проповіси́ *пропові́(д)ж
Він
вона
воно
Ми проповіли́ проповімо́ *пропові́(д)жмо
Ви проповіли́ проповісте́ *пропові́(д)жте
Вони проповіли́ проповідя́ть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. пропові́(д)жений
Дієприсл. пропові́вши
Безособова форма

про-по-ві́-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).


Префікси: про-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. провіщати, пророкувати, пророчити. ◆ Що з його буде — це і проповісти не тяжко. Іван Франко

Синоніми[ред.]

  1. провіщати, пророкувати, пророчити, навіщувати, провістити.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом про-.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]