пушити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	пу́шу	пу́шив пу́шила	пу́шитиму	—
Ти	пу́шиш	пу́шив пу́шила	пу́шитимеш	пу́ш
Він Вона Воно	пу́шить	пу́шив пу́шила пу́шило	пу́шитиме	—
Ми	пу́шим ( -имо)	пу́шили	пу́шитимем(о)	пу́шмо
Ви	пу́шите	пу́шили		пу́ште
Вони	пу́шть	пу́шили	пу́шитимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	пу́шачи
Дієприсл. мин. ч.	пу́шивши
Безособова форма	—

пушити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -пуш-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [pʊʃete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від англ. push

Переклад

Список перекладів
Російськаru: пушить (ru)