підповісти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин.	майб.	наказ.
Я	підпові́в	підпові́м	—
Ти	підпові́в підповіла́	підповіси́	*підпові́(д)ж
Він вона воно	підпові́в підповіла́ підповіло́	підпові́сть	—
Ми	підповіли́	підповімо́	*підпові́(д)жмо
Ви	підповіли́	підповісте́	*підпові́(д)жте
Вони	підповіли́	підповідя́ть	—
Дієприкм.	—
Дієприкм. пас.	підпові́(д)жений
Дієприсл.	підпові́вши
Безособова форма

під-по-ві́-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: під-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [pidpo'vistɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. підказати комусь щось. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. підказати

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від повісти із префіксом під-.

Переклад

Список перекладів