післякореневий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | післякорене́вий | післякорене́ва | післякорене́ве | післякорене́ві |
| Р. | післякорене́вого | післякорене́вої | післякорене́вого | післякорене́вих |
| Д. | післякорене́вому | післякорене́вій | післякорене́вому | післякорене́вим |
| З. | післякорене́вого (іcт.) післякорене́вий (неіст.) |
післякорене́ву | післякорене́ве | післякорене́вих (іст.) післякорене́ві (неіст.) |
| О. | післякорене́вим | післякорене́вою | післякорене́вим | післякорене́вими |
| М. | післякорене́вім післякорене́вому |
післякорене́вій | післякорене́вім післякорене́вому |
післякорене́вих |
піс-ля-ко-ре-не́в-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: після-; корінь: -корен-; суфікс: -ев-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- що знаходиться після кореня. ◆ Відомості про те, що суфікс -іт- у слові без-роб-іт-н(ий) займає 1-у післякореневу позицію, є двофонемним, має фонемну структуру зразка ГП (голосний+приголосний), становить наголошений склад у цьому слові, є декларативним знанням про цей суфікс, адже вони нічого нам не повідомляють про правила вживання цієї афіксальної морфеми або її розміщення в слові, комбінування з іншими складниками слова (суфіксами, флексіями чи коренями), закономірності пристосування до них.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |