п’ятнувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	п’ятну́ю	п’ятнува́в	п’ятнува́тиму	—
Ти	п’ятну́єш	п’ятнува́в п’ятнува́ла	п’ятнува́тимеш	п’ятну́й
Він Вона Воно	п’ятну́є	п’ятнува́в п’ятнува́ла п’ятнува́ло	п’ятнува́тиме	—
Ми	п’ятну́єм(о)	п’ятнува́ли	п’ятнува́тимем(о)	п’ятну́ймо
Ви	п’ятну́єте	п’ятнува́ли		п’ятну́йте
Вони	п’ятну́ють	п’ятнува́ли	п’ятнува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	п’ятну́ючи
Дієприсл. мин. ч.	п’ятнува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	п’ятно́ваний
Безособова форма	п’ятно́вано

п’ят-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -п’ятн-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 вимова^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що плямити. ◆ Це слушно п'ятнує (оНо ) словами: „Одної поганої навички деякі змагуни не вспіли викинути в „ґарбідж" — голосного „бабського" кри­тикування своїх товаришів. Джерело — http://ukrweekly.com/archive/pdf1/1955/The_Ukrainian_Weekly_1955-19.pdf.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)