раба

Українська

Іменник I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	раба́	раби́
Р.	раби́	раб
Д.	рабі́	раба́м
З.	рабу́	раби́
Ор.	рабо́ю	раба́ми
М.	рабі́	раба́х
Кл.	рабо́*	раби́*

ра-ба́

Іменник, істота (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -раб-; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: одн. [rɐˈbɑ], мн. [rɐˈbɪ]

• прослухати вимову

• УФ: [раба́]

Семантичні властивості

Значення

1. у рабовласницькому суспільстві – представниця експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала в повній власності свого володаря – рабовласника ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен. та, хто сліпо виконує волю вищепоставленої особи, осіб, плазує перед ними ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. та, хто повністю підпорядковує чому-небудь свою волю, свої вчинки і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Рабчук топоніми: Раб іменники: раб, рабовласник, работорговець прикметники: рабський, рабовласницький дієслова: рабувати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: slave (en) Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Іменник II

ра-ба́

Іменник.

Вимова

• • МФА: [rɐˈbɑ]

• прослухати вимову

Значення

1. наз. в. знах. в. одн. раб