радитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ра́джуся	ра́дився	ра́дитимуся	—
Ти	ра́дишся	ра́дився ра́дилася	ра́дитимешся	ра́дься
Він Вона Воно	ра́диться	ра́дився ра́дилася ра́дилося	ра́дитиметься	—
Ми	ра́дим(о)ся	ра́дилися	ра́дитимем(о)ся	ра́дьмося
Ви	ра́дитеся	ра́дилися		ра́дьтеся
Вони	ра́джяться	ра́дилися	ра́дитимуться	—
Дієприкм. теп. ч.	–
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ра́джячися
Дієприсл. мин. ч.	ра́дившися
Безособова форма	—

радитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -рад-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [ˈrɑdetesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. з ким. питати, просити у кого-небудь ради (у 1 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. спільно обговорювати які-небудь питання, обмірковувати що-небудь із кимсь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: радитися
• Радитися // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.