резидувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я резиду́ю резидува́в резидува́тиму  —
Ти резиду́єш резидува́в
резидува́ла
резидува́тимеш резиду́й
Він
Вона
Воно
резиду́є резидува́в
резидува́ла
резидува́ло
резидува́тиме  —
Ми резиду́єм(о) резидува́ли резидува́тимем(о) резиду́ймо
Ви резиду́єте резидува́ли резиду́йте
Вони резиду́ють резидува́ли резидува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. резидува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. резидо́ваний
Безособова форма


ре-зи-ду-ва́-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.

Корінь: -резид-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. перебувати. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від пол. rezydować

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]