резидувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | резиду́ю | резидува́в | резидува́тиму | — |
Ти | резиду́єш | резидува́в резидува́ла | резидува́тимеш | резиду́й |
Він Вона Воно |
резиду́є | резидува́в резидува́ла резидува́ло | резидува́тиме | — |
Ми | резиду́єм(о) | резидува́ли | резидува́тимем(о) | резиду́ймо |
Ви | резиду́єте | резидува́ли | резиду́йте | |
Вони | резиду́ють | резидува́ли | резидува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | резиду́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | резидува́вши | |||
Безособова форма | резидо́вано |
резидувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -резид-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- перебувати. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від пол. rezydować
Переклад[ред.]
Список перекладів | |