Перейти до вмісту

резидувати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я резиду́ю резидува́в резидува́тиму  —
Ти резиду́єш резидува́в
резидува́ла
резидува́тимеш резиду́й
Він
Вона
Воно
резиду́є резидува́в
резидува́ла
резидува́ло
резидува́тиме  —
Ми резиду́єм(о) резидува́ли резидува́тимем(о) резиду́ймо
Ви резиду́єте резидува́ли резиду́йте
Вони резиду́ють резидува́ли резидува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. резиду́ючи
Дієприсл. мин. ч. резидува́вши
Безособова форма резидо́вано

резидувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -резид-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. перебувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від пол. rezydować

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]