резиґнація
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | резиґна́ція | — |
| Р. | резиґна́ції | — |
| Д. | резиґна́ції | — |
| З. | резиґна́цію | — |
| Ор. | резиґна́цією | — |
| М. | резиґна́ції | — |
| Кл. | резиґна́ціє* | — |
ре-зиґ-на́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -резиґнац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: [rezeˈɡnɑt͡sʲijɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- цілковита покірливість долі; відмова від опору, боротьби ◆ Чоловік відкинувся на спинку крісла, приклав пальці обох рук кінчиками один до одного і з виглядом цілковитої резигнації заплющив очі
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |