Українська
[ред.]

рес-та-вра́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -реставрац-; суфікс: -і; закінчення: -я.

мист. роботи, сспрямовані на збереження пам’ятки історії та мистецтва (консервація), а також виявлення її автентичних частин (розкриття) та повернення їй естетичних якостей (доповнення). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: реставратор, реставраторка прикметники: реставраційний

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: реставрация ^(ru) жін.

Українська[ред.]