розкряжовувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я розкряжо́вую розкряжо́вував розкряжо́вуватиму  —
Ти розкряжо́вуєш розкряжо́вував
розкряжо́вувала
розкряжо́вуватимеш розкряжо́вуй
Він
Вона
Воно
розкряжо́вує розкряжо́вував
розкряжо́вувала
розкряжо́вувало
розкряжо́вуватиме  —
Ми розкряжо́вуєм(о) розкряжо́вували розкряжо́вуватимем(о) розкряжо́вуймо
Ви розкряжо́вуєте розкряжо́вували розкряжо́вуйте
Вони розкряжо́вують розкряжо́вували розкряжо́вуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. розкряжо́вувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. розкряжо́вуваний
Безособова форма


роз-кря-жо́-ву-ва-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — розкряжувати.


Префікс: роз-; корінь: -кряж-; суфікси: -ов-ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розпилювати впоперек стовбури дерев. ◆ Із зрубаних дерев ще в лісі зрізують вершини і гілля… Там на спеціальних площадках їх розкряжовують за допомогою електропилок (Столярно-будівельна справа, 1957, 53) ◆ Дерево повалено, очищено від сучків. Лишилось розпиляти його на куски — розкряжувати, як говорять лісоруби (Вечірній Київ, 20.XII 1967, 4).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]