розмитнення
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | розми́тнення | — |
Р. | розми́тнення | — |
Д. | розми́тненню | — |
З. | розми́тнення | — |
Ор. | розми́тненням | — |
М. | розми́тненні розми́тненню |
— |
Кл. | розми́тнення* | — |
роз-ми́т-не-ння
Іменник, неістота (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: роз-; корінь: -мит-; суфікси: -н-енн-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за знач. дієсл. розмитнювати. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|