розповідати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	розповіда́ю	розповіда́в розповіда́ла	розповіда́тиму	—
Ти	розповіда́єш	розповіда́в розповіда́ла	розповіда́тимеш	розповіда́й
Він Вона Воно	розповіда́є	розповіда́в розповіда́ла розповіда́ло	розповіда́тиме	—
Ми	розповіда́єм(о)	розповіда́ли	розповіда́тимем(о)	розповіда́ймо
Ви	розповіда́єте	розповіда́ли		розповіда́йте
Вони	розповіда́ють	розповіда́ли	розповіда́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	розповіда́ючи
Дієприсл. мин. ч.	розповіда́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	[[{{{2}}}ний]]
Безособова форма	[[{{{2}}}но]]

роз-по-ві-да́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — розповісти.

Префікси: роз-по-; корінь: -від-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. повідомляти усно щось про кого-небудь, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати ◆ немає прикладів застосування.
2. переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте ◆ немає прикладів застосування.
3. перен. підтверджувати що-небудь, свідчити про щось ◆ немає прикладів застосування.
4. повідомляти про що-небудь, викладати щось у письмовій формі ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

повідомляти
Російськаru: рассказывать (en)

переказувати

підтверджувати

повідомляти про що-небудь

Джерела

• Словник УЛІФ: розповідати