розпукати
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | розпука́ю | розпука́в | розпука́тиму | — |
| Ти | розпука́єш | розпука́в розпука́ла | розпука́тимеш | розпука́й |
| Він Вона Воно |
розпука́є | розпука́в розпука́ла розпука́ло | розпука́тиме | — |
| Ми | розпука́єм(о) | розпука́ли | розпука́тимем(о) | розпука́ймо |
| Ви | розпука́єте | розпука́ли | розпука́йте | |
| Вони | розпука́ють | розпука́ли | розпука́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | розпука́ющий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | розпука́вший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | розпука́я | |||
| Дієприсл. мин. ч. | розпука́в, розпука́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | розпука́емый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | розпука́овано | |||
роз-пу-ка́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -розпук-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- Шаблон:гуц. бути, жити розпукою. ◆ Ой гаю ж мій зелененький, ой гаю.ж мій, гаю,//Серце ми ся розпукає за тобов, гільтяю
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Коломийки в записах Івана Франка / Упор. текстів, передмова та примітк. О. Дея. - К.: Муз. Україна, 1970. - 135с.