Перейти до вмісту

саме

Неперевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

саме 1

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

са-ме́

Займенник.

Вимова

[ред.]
  • МФА: одн. [sɑ̽ˈmɛ], мн. [sɑ̽ˈmʲi]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. див. самий
    ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]


саме 2

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

са́-ме
Прислівник; незмінний.

Корінь: -сам- ; закінчення:


Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. присл. у цей час, у цей момент; якраз
    ◆ Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось. — О, — каже, — саме зібравсь у неї дівич-вечір; я не спізнилась! Марко Вовчок, «I», 1955 р.
    ◆ Його ведуть, мов молодого князя бояре, а сусідня дівчина Оленка… саме мчала повні відра од колодязя. П. О. Куліш, «Вибране», 1969 р.
    ◆ Я зустрів комісара й міністра, що саме оглядали Будинок [Армії і Флоту] і його музеї. Ю. І. Яновський, «II», 1958 р.
    ◆ Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату. К. О. Гордієнко, «II», 1959 р.
    ◆ В Обухівку Давид прийшов зарані — саме школярі сходились до школи. А. В. Головко, «II», 1957 р.
    1. незадовго перед чимсь; тільки що
      ◆ Трясеться нещасне [дівча] і від пропасниці й від плачу, бо мати саме набила. Леся Українка, «III», 1952 р.
      ◆ — Маю з Сафроном Андрійовичем погомоніти! Як, не дуже сердитий він? — Ні, веселий. Саме з ярмарку приїхав. Михайло Стельмах, «II», 1962 р.
    2. у розпалі
      ◆ Перш усіх гостей наш батько побравсь додому… а ще саме гуляння, саме танці… пішли ми додому; пішла Катря плачучи. Марко Вовчок, «I», 1955 р.
  2. присл. точно; прямо
    ◆ Заткнув [Петро] дірку дерев'яною затичкою. Цурпалок саме прийшовсь і міцно стримів у дірці. Б. Д. Грінченко, «I», 1963 р.
    ◆ На четвертий день виїздили новобранці з села на станцію. Біля греблі, саме проти Гармашишиних воріт, спинилась валка. А. В. Головко, «II», 1957 р.
  3. част. уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо
    ◆ Як не згадати, що саме Римський-Корсаков був учителем нашого Лисенка, а Чайковський — його другом. М. Т. Рильський, «IX», 1962 р.
    ◆ Особливо він приглядався до тих, що вже виздоровляли, бо йому здавалося, що саме вони, збуджені радістю життя, що повертається у всій красі, найбільше глухі та байдужі до нещасних. Г. М. Тютюнник, «Вир», 1964 р.
    ◆ Саме цей факт мені хвилює кров. Ю. І. Яновський, «II», 1958 р.
    ◆ Років йому було сто чи, може, трохи й менше, але приємно чомусь думати, що саме сто, бо це було давно й красиво. О. П. Довженко, «I», 1958 р.
    ◆ — Женю, яка я щаслива... Так, саме щаслива… О. Т. Гончар, «III», 1959 р.
    1. уживається для уточнення, підсилення обставин часу, місця, способу дії тощо
      ◆ Саме перед обідом шасть у хату Василь Невольник. П. О. Куліш, «Вибране», 1969 р.
      ◆ Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко. М. М. Коцюбинський, «I», 1955 р.
      ◆ Перевал доведеться брати саме там, у непрохідних лісових хащах. О. Т. Гончар, «III», 1959 р.
      ◆ — Добривечір, братику! — обіймає Варава Плачинду. — А в мене оце гості зібралися. — Може, незручно?.. — Саме зручно. У нас тільки свої. Михайло Стельмах, «I», 1962 р.
      ◆ — Я буду радий і проситиму бога, щоб сталося саме так. Ю. К. Смолич, «I», 1958 р.
    2. уживається для підсилення питальних займенників, сполучників, сполучних слів і т. ін.
      ◆ [К і ч у н о в:] Місяць оббивав [Мічурін] пороги!.. Місяць! Одна тільки людина вступилася. [К а р т а ш о в:] Хто саме? [К і ч у н о в:] Інспектор Марфін. О. П. Довженко, «I», 1958 р.
      ◆ Щось мусило статися незвичайне. Що саме, Остап не знав, хоч догадувався. М. М. Коцюбинський, «I», 1955 р.
      ◆ Спитав [Яшко] когось, де саме живе Прокіп Яшний. А. В. Головко, «I», 1957 р.
      ◆ Він [В. Маяковський] збагнув, що автор «Онєгіна» завжди був йому близьким і рідним. І саме тому з такою ненавистю говорив він про епігонів Пушкіна. М. Т. Рильський, «X», 1962 р.
      ◆ Стер [кінь] копито і шкутильгав тепер на праву передню. Може, саме через те його десь і вдалося добути Хомі та Блаженкові. О. Т. Гончар, «III», 1959 р.
  4. спол. поясн. у сполуч. з а уживається перед переліком
    ◆ Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання і весілля. «Весілля, I», 1970 р.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]