момент

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. моме́нт моме́нти
Р. моме́нту моме́нтів
Д. моме́нтові
моме́нту
моме́нтам
З. моме́нт моме́нти
Ор. моме́нтом моме́нтами
М. на/у моме́нту на/у моме́нтах
Кл. моме́нту* моме́нти*

мо-ме́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -момент-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що мить; мент. ‖ чого, який. Короткий відтинок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь. ◆ окрім того, школа — це нові знання, вміння, емоції, досвід та ще чимало цікавих моментів. (з газети)
  3. окремий бік якогось явища; супровідні умови або які-небудь обставини. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. спец. числова характеристика розподілу, що має велике значення в механіці та теорії імовірності. ◆ Момент інерції , ◆ Момент опору .
  5. фізична величина, що характеризується впливом сил. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • ◆ Дипо́льний моме́нт — векторна величина, що характеризує електричні властивості молекули як системи заряджених частинок.
  • момент опору
  • ◆ Моме́нт си́ли — величина, яка характеризує обертальний ефект сили під час її дії на тверде тіло.

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Ед. момент
Ед. об. момента
Ед. суб. моментът
Мн. моменти
Мн. сов. моментите
Числ. момента
Зв.

момент

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 7.

Шаблон:морфо-bg

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. момент (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. моме́нт моме́нты
Р. моме́нта моме́нтов
Д. моме́нту моме́нтам
З. моме́нт моме́нты
О. моме́нтом моме́нтами
П. моме́нте моме́нтах

мо-ме́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -момент-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. момент (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]