момент

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	моме́нт	моме́нти
Р.	моме́нту	моме́нтів
Д.	моме́нтові моме́нту	моме́нтам
З.	моме́нт	моме́нти
Ор.	моме́нтом	моме́нтами
М.	на/у моме́нту	на/у моме́нтах
Кл.	моме́нту*	моме́нти*

мо-ме́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -момент-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що мить; мент. ‖ чого, який. Короткий відтинок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь. ◆ окрім того, школа — це нові знання, вміння, емоції, досвід та ще чимало цікавих моментів. (з газети)
3. окремий бік якогось явища; супровідні умови або які-небудь обставини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. спец. числова характеристика розподілу, що має велике значення в механіці та теорії імовірності. ◆ Момент інерції , ◆ Момент опору .
5. фізична величина, що характеризується впливом сил. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• ◆ Дипо́льний моме́нт — векторна величина, що характеризує електричні властивості молекули як системи заряджених частинок.
• момент опору
• ◆ Моме́нт си́ли — величина, яка характеризує обертальний ефект сили під час її дії на тверде тіло.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

мить; мент. ‖ короткий відтинок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані
Польськаpl: moment (pl) чол., chwila (pl) жін.

певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь

окремий бік якогось явища; супровідні умови або які-небудь обставини

числова характеристика розподілу, що має велике значення в механіці та теорії імовірності

фізична величина, що характеризується впливом сил

Джерела

• Словник УЛІФ: момент

Болгарська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Ед.	момент
Ед. об.	момента
Ед. суб.	моментът
Мн.	моменти
Мн. сов.	моментите
Числ.	момента
Зв.	—

момент

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 7.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. момент (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	моме́нт	моме́нты
Р.	моме́нта	моме́нтов
Д.	моме́нту	моме́нтам
З.	моме́нт	моме́нты
О.	моме́нтом	моме́нтами
П.	моме́нте	моме́нтах

мо-ме́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -момент-.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. момент (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Джерела

• http://uktdic.appspot.com/?q=момент