синдикувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я синдикува́в синдику́ю
Ти синдикува́в
синдикува́ла
синдику́єш синдику́й
Він
вона
воно
Ми синдикува́ли синдику́єм(о) синдику́ймо
Ви синдикува́ли синдику́єте синдику́йте
Вони синдикува́ли синдику́ють
Дієприкм.
Дієприкм. пас. синдико́ваний
Дієприсл.

син-ди-ку-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).


Корінь: -синдик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. об'єднувати у синдикат. ◆ Спробу примусово синдикувати своїх експортерів м'яса робила в себе Польща, що додержується взагалі в справі вивозу м'яса дуже аґресивної політики. Prat͡si Vseukraïnsʹkoho naukovo-doslidnoho instytutu torhivli, Том 1 Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut torhivli [1931 128]

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]