синдикувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я синдикува́в синдику́ю  —
Ти синдикува́в
синдикува́ла
синдику́єш синдику́й
Він
Вона
Воно
синдикува́в
синдикува́ла
синдикува́ло
синдику́є  —
Ми синдикува́ли синдику́єм(о) синдику́ймо
Ви синдикува́ли синдику́йте
Вони синдикува́ли синдику́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. синдикува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. синдико́ваний
Безособова форма синдико́вано

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.


Корінь: -синдик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. об'єднувати у синдикат. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Спробу примусово синдикувати своїх експортерів м'яса робила в себе Польща, що додержується взагалі в справі вивозу м'яса дуже аґресивної політики. Prat͡si Vseukraïnsʹkoho naukovo-doslidnoho instytutu torhivli, Том 1 Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut torhivli [1931 128]

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]