синдикувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		синдикува́в	синдику́ю	—
Ти		синдикува́в синдикува́ла	синдику́єш	синдику́й
Він Вона Воно		синдикува́в синдикува́ла синдикува́ло	синдику́є	—
Ми		синдикува́ли	синдику́єм(о)	синдику́ймо
Ви		синдикува́ли		синдику́йте
Вони		синдикува́ли	синдику́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	синдикува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	синдико́ваний
Безособова форма	синдико́вано

син-ди-ку-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -синдик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [sendekʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. об'єднувати у синдикат. ◆ Спробу примусово синдикувати своїх експортерів м'яса робила в себе Польща, що додержується взагалі в справі вивозу м'яса дуже аґресивної політики. Prat͡si Vseukraïnsʹkoho naukovo-doslidnoho instytutu torhivli, Том 1 Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut torhivli [1931 128]

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Івритhe: הִתְאַגֵּד (he) (hit'agéd) Іспанськаes: sindicar (es) Англійськаen: sindicate (en), unionize (en) Португальськаpt: sindicalizar (pt) Французькаfr: syndiquer (fr) Шведськаsv: gå med i facket

Джерела

• Словник УЛІФ: синдикувати