слов'яни

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	—	слов'я́ни
Р.	—	слов'я́нів
Д.	—	слов'я́нам
З.	—	слов'я́ни
Ор.	—	слов'я́нами
М.	—	на/у слов'я́нах
Кл.	—	слов'я́ни

сло-в'я́н

Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -слов'ян-; закінчення: -и.

Вимова

 вимова^{?, файл}

вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості

Значення

1. велика група споріднених за мовою та культурою народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов'янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов'янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов'янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. слов'янці ◆ Слов'янці півострова свою плем'я-державу назвали Мала Україна (Мала Земля) Mykola Halychanet︠s︡ʹ Наш український Крим: Життя українців на півострові 2007 69

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: слов'янин, слов'яни, слов'янці прикметники: слов’янський, загальнослов’янський

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• http://uktdic.appspot.com/?q=%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8