Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	со́вісний	со́вісна	со́вісне	со́вісні
Р.	со́вісного	со́вісної	со́вісного	со́вісних
Д.	со́вісному	со́вісній	со́вісному	со́вісним
З.	со́вісного (іcт.) со́вісний (неіст.)	со́вісну	со́вісне	со́вісних (іст.) со́вісні (неіст.)
О.	со́вісним	со́вісною	со́вісним	со́вісними
М.	со́віснім со́вісному	со́вісній	со́віснім со́вісному	со́вісних

со́-віс-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -совіс-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який соромиться діяти несправедливо, непорядно ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
який чесно і старанно виконує свої обов'язки; сумлінний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Найтісніша спорідненість
іменники: совість, совісність дієслова: совістити прислівники: совісно

Від совість, далі від ??

який соромиться діяти несправедливо, непорядно
Англійська_en: conscientious ^(en) Російська_ru: совестный ^(ru)

який чесно і старанно виконує свої обов'язки; сумлінний