акуратний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	акура́тний	акура́тне	акура́тна	акура́тні
Р.	акура́тного	акура́тного	акура́тної	акура́тних
Д.	акура́тному	акура́тному	акура́тній	акура́тним
З. (іст./неіст.)	акура́тного (іcт.) акура́тний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	акура́тне	акура́тну	акура́тних (іст.) акура́тні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	акура́тним	акура́тним	акура́тною	акура́тними
М.	акура́тнім акура́тному	акура́тнім акура́тному	акура́тній	акура́тних

а-ку-ра́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акурат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який додержується порядку, точності (про людину). ◆ Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу М. М. Коцюбинський
2. який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). ◆ Середнього росту, двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою, Щорс стояв перед повстанцями. О.Довженко

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: акуратність, акуратист прислівники: акуратно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Болгарськаbg: акуратен Німецькаde: ordentlich Російськаru: аккуратный Японськаja: きちんとした

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: акуратний
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.