спочувати

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	спочува́ю	спочува́в спочува́ла	спочува́тиму	—
Ти	спочува́єш	спочува́в спочува́ла	спочува́тимеш	спочува́й
Він Вона Воно	спочува́є	спочува́в спочува́ла спочува́ло	спочува́тиме	—
Ми	спочува́єм(о)	спочува́ли	спочува́тимем(о)	спочува́ймо
Ви	спочува́єте	спочува́ли		спочува́йте
Вони	спочува́ють	спочува́ли	спочува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	спочува́ючи
Дієприсл. мин. ч.	спочува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

спо-чу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікси: с-по-; корінь: -чу-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що відчувати. ◆ Наталції було занадто нїяково; вона спочувала, що лице її горіло огнем, бо, опріч звичайної соромливости, вона ще добре тямила, що в душі її подруг прокидала ся заздрість Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: спочувати