спочувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я спочува́ю спочува́в спочува́тиму  —
Ти спочува́єш спочува́в
спочува́ла
спочува́тимеш спочува́й
Він
Вона
Воно
спочува́є спочува́в
спочува́ла
спочува́ло
спочува́тиме  —
Ми спочува́єм(о) спочува́ли спочува́тимем(о) спочува́ймо
Ви спочува́єте спочува́ли спочува́йте
Вони спочува́ють спочува́ли спочува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. спочува́вши
Безособова форма [[{{{2}}}но]]

спо-чу-ва́-ти

Дієслово недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 1a.

Префікси: с-по-; корінь: -чу-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що відчувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Наталції було занадто нїяково; вона спочувала, що лице її горіло огнем, бо, опріч звичайної соромливости, вона ще добре тямила, що в душі її подруг прокидала ся заздрість Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]