Українська

ста́н-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -станц-; суфікс: -і; закінчення: -я.

зал. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
{{|uk}} ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прикметники: станційний

Від іт. stanza, stanzia («кімната», «житло») < нар.-лат. stantia < лат. statio («стоянка, зупинка»).
Від пол. stacja («станція», «квартира») < лат. statio^[1], а поява звука н викликана впливом слова стан^[2].

Список перекладів
Англійська_en: station ^(en) (вузлова) (railway) junction, (кінцева) terminal (station); terminus (pl. -nuses, -ni), (сортувальна) marshalling yard, (товарна) goods station Кримськотатарська_crh: станция ^(crh) (stantsiya ^(crh)) зал. (демиръёл станциясы ^(crh)) (demiryol stantsiyası ^(crh)) Російська_ru: станция ^(ru) жін.

Зворотні слова

↑ Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.
↑ М. Р. Фасмер Станция // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.