старостувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | старосту́ю | старостува́в | старостува́тиму | — |
Ти | старосту́єш | старостува́в старостува́ла | старостува́тимеш | старосту́й |
Він Вона Воно |
старосту́є | старостува́в старостува́ла старостува́ло | старостува́тиме | — |
Ми | старосту́єм(о) | старостува́ли | старостува́тимем(о) | старосту́ймо |
Ви | старосту́єте | старостува́ли | старосту́йте | |
Вони | старосту́ють | старостува́ли | старостува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | старосту́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | старостува́вши | |||
Безособова форма | старосто́вано |
старостувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -старост-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- бути старостою (на весіллі). ◆ Батьки нареченої запрошують дві пари старостів, котрі старостуватимуть і на весіллі зі сторони молодої.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з суфіксом -ува
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Слова з 12 букв/uk
- Дієслова ритуальних жестів/uk
- Дієслова власне активної дії/uk
- Дієслова поведінки/uk