стоп-межа
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | стоп-межа́ | стоп-межі́ |
| Р. | стоп-межі́ | стоп-меж |
| Д. | стоп-межі́ | стоп-межа́м |
| З. | стоп-межу́ | стоп-межі́ |
| Ор. | стоп-меже́ю | стоп-межа́ми |
| М. | стоп-межі́ | стоп-межа́х |
| Кл. | стоп-меже́* | стоп-межі́* |
стоп-ме-жа́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стоп-; корінь: -меж-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- межа зупинки транспортного засобу. ◆ Дронов також знехтував сигналом світлофора. Його »Volkswagen» зупинився за стоп-межею, фактично на перехресті.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |