Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	сторожу́ю	сторожу́в сторожу́ла	сторожу́тиму	—
Ти	сторожу́єш	сторожу́в сторожу́ла	сторожу́тимеш	сторожу́й
Він Вона Воно	сторожу́є	сторожу́в сторожу́ла сторожу́ло	сторожу́тиме	—
Ми	сторожу́єм(о)	сторожу́ли	сторожу́тимем(о)	сторожу́ймо
Ви	сторожу́єте	сторожу́ли		сторожу́йте
Вони	сторожу́ють	сторожу́ли	сторожу́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	сторожу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	сторожу́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

сто-ро-жу-ва́-ти

Корінь: -сторож-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

працювати сторожем. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ – Мама працювала на різних роботах у колгоспі, а потім сторожувала, – розповідає Лідія Дмитрівна. – Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість

Список перекладів