стручець
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | струче́ць | стручці́ |
| Р. | стручцю́ | стручці́в |
| Д. | стручце́ві стручцю́ |
стручця́м |
| З. | струче́ць | стручці́ |
| Ор. | стручце́м | стручця́ми |
| М. | стручці́, стручцю́ | стручця́х |
| Кл. | стручцю́* | стручці́* |
стру-чець
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -струч-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що стручок ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |